Автором посту в є 25-річний Роман Ялч. «Я молодий в розквіті сил чоловік. Про таких, як ми кажуть – майбутнє України. Чомусь я не потрібний своїй державі. Їй не треба спеціалістів, робочих і людей науки», – зауважив він. Роман пише, що заробити на квартиру в Україні не можливо, навіть якщо працюючи на кількох роботах. Більш того, щоб предбати смартфон – потрібно влазити в кредит.
«Маю вищу освіту і хотілося б працювати за спеціальністю ні про що не думати та знову ж таки магістри, спеціалісти і робочі не потрібно моїй країні. А якщо і треба то за копійки… Середня зарплата складає 200$. Це середня зарплата, а не те, що ліплять по ящику», – йдеться в пості.
Тому я вирішив поїхати за кордон.
«Залишив все своє, сім’ю, кохану, друзів, знайомих. Роблю по 12 годин в другій зміні. Не важливо в якій країні і ким. Приходжу з такими ж заробітчанами вночі і ледве рухаю ногами і руками. Тут багато молодих хлопців, які мають дітей і теж знімають квартири. Хоча ми всі різні наші історії зводяться до одного – дітей не нагодуєш патрі0тu3мом, жінці не купиш нічого за любов до своєї країни, а батькам не допоможеш байками про світле завтра», – пише Роман.
При цьому його дуже обурила звістка про те, що заробітчани мають сплачувати податок.
«У мене питання – ви там часом не о*уїли? Замість того аби зробити робочі місця і гідну зарплату, ви змушуєте людей виїжджати на заводи в ж*пу і відчувати себе там рабами, а в кінці просто збиваєте з них бабки? 20%! Придумано не погано, але Хер вам! Не дам нікому ні копійки. Нехай хоть депортують і позбавлять громадянства», – обурюється українець.
«Чому я мушу робити десь, залишивши всіх своїх щоб вижити, а з мене просять податки? Чому найти роботу у сраній Польщі чи Чехії легше ніж в моїй країні? Для того аби хтось забрав те, що я чесно заробив! І не я такий один. Повірте мені. Я багато де їздив і багато ким працював, але такого безпорядку не бачив ніде. Кожен хоче кинути тебе і віджати.
Майже всі мої друзі у Штатах, Бельгії, Голандії, Словакії і так далі…спочатку їхали туди просто заробити гроші і з грошима зробити бізнес. Хто шо – кафе, магазин, мийку… кожному своє. І знаєте що?
Х*р з них хто вернувся! Тому, що виявилось навіть, якщо ти маєш гроші і ти чесна людина, яка хоче чесно працювати і давати робочі місця іншим, в цій країні, треба відкашляти кожному спиноrризу і в кінці кінців ти залишишся з дуст0м. При цьому всьому тебе держава, як підприємця ніяк не підтримує, а тільки вимагає.
Саме тому всі вони з своїм бізнесом не тут, а за бугром. Думайте люди…», – підсумував своє емоційне звернення Роман.
