Різне

Байка про колишнього чоловіка, що “заявив” свої права на дитину!

Я хочу поділитися з вами історією, що сталась зі мною та колишнім чоловіком, коли моєму синові виповнилося 3 роки!

Синові було 3, коли його батько обіцяв приїхати з ранку в неділю. Знаючи, що за людина мій колишній чоловік, словами якого гріш ціна, я ніколи заздалегідь не сповіщала сина про його приїзд, щоб його не травмувати. В названий час “папаня” не приїхав, що було цілком очікуваним, слухавку  не брав, тому в той день я взагалі перестала його чекати. Близько 9 вечора він зволив намалюватися. Ми до того моменту вже повечеряли, викупалися і готувалися до сну, адже з ранку потрібно йти в дитячий садок. Мене не особливо порадували такі нічні гості, адже ми намагаємося дотримуватися режиму, але проганяти його я звичайно не стала, син  зрадів.

Ось тільки приїхав горе-батько не просто в погостювати. «Збирай дитину, я його сьогодні заберу, ми до моєї мами поїдемо, потім до мене!» – практично з порогу заявив татусь.Цiкаво:  «Сила української жінки»

До слова, до його маман від нас кілометрів 100. А за вікном жовтень і просто бив дощ, видимість нульова, поїздка видалася безпечною. До того ж синок хотів спати, та й не повинна дитина ночами тягатися по гостям. Для гостей є день. Та й в садку потрібно було бути з ранку обов’язково, осіннє свято на носі, проходила важлива репетиція. Спочатку колишній чоловік приводив аргументи на кшталт «я добре воджу» (хоча це не правда, він постійно відстібав ремінь безпеки дитини; коли син підріс і здав його, права перевозити дитину я його позбавила, від гріха подалі), «один день довше не поспить» , «один день в садок не сходить, нічого страшного».

Але коли у відповідь почув, що це він повинен підлаштовуватися під дитину, а не навпаки, тому що він дорослий; не дивлячись на те, що синові всього 3, у нього вже є його особисті важливі справи, нехтувати якими навіть батьки не можуть, він прийшов в лють. «Я батько, я маю право забирати дитину, коли хочу і куди хочу, не питаючи тебе!» – кричав мені колишній чоловік. «Дорогий мій, ось коли ти візьмеш на себе рівно половину обов’язків по вихованню та матеріального забезпечення дитини на себе, коли половина продуктів буде куплена тобою і трансформована в половину сніданків / обідів / вечерь теж, коли половина книжок перед сном буде прочитана тобою, коли половина речей буде куплена, а потім випрана і випрасувана тобою, коли половина іграшок буде прибрана з тобою і половина прогулянок буде відбуватися в твоєму супроводі – тоді ми поговоримо про твої права, а поки вибачте »- сказала я. А він образився, ніжне створіння! Півроку потім зовсім не з’являвся. Позитивних висновків він, зробив.

Мораль цієї «байки» така: заявляючи про свої ПРАВА, не забувайте про своїх ОБОВ’ЯЗКИ! Дякую за увагу!

Peдaкцiя може не пoдiляти дyмку aвтopа і нe нece вiдпoвiдaльнicть зa дocтoвipнicть iнфopмaцiї. Автор посту не є абсолютним експертом, або людиною, що не має права на помилку, тому чекаємо на ваші коментарі, у нас на сторінці.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *