19 сентября, 2021
Я їхала потягом в село і зустріла одну жінку. З сумними очима вона стала розповідати мені свою непросту історію. Вирішив її син одружитися, привів в дім невістку, та ще й з дитям…

Я їхала потягом в село і зустріла одну жінку. З сумними очима вона стала розповідати мені свою непросту історію. Вирішив її син одружитися, привів в дім невістку, та ще й з дитям…

Не даремно люди говорять, що життя прожити, не просто поле перейти.

Життя йде, і кожен з нас зустрічається з різними ситуаціями, різними труднощами та непростими випробуваннями у своєму житті. А буває, погодьтеся, ситуація однакова або майже однакова, але вирішуємо ми їх зовсім по-різному і маємо різне бачення. Адже ми всі такі різні люди. Головне зробити вірний вибір, щоб потім не шкодувати про це у майбутньому. Життя прожити потрібно гідно, щоб бути щасливим щодня та щомиті, і робити щасливими людей навколо нас.

Якось я їхала до своїх рідних в село. У поїзді вже досить таки немолода жінка, яку я бачила вперше, розповіла непросту історію свого життя. З чоловіком своїм вона вже давно розійшлася. Одна зовсім виховувала двох синів. І коли старший син вирішив одружитися, вона категорично не підтримала його вибір. Майбутня невістка була старшою за її сина, та ще й з дитиною своєю. Це і привело мою співрозмовницю в обурення. Обраницю сина вона навіть і бачити не хотіла. Настрій її був категоричний та негативний цілком. Невістка старша за її сина, та ще й з дитиною, така жінка не пара її синові. Так вирішила мама за дорослого сина. Але молоді розписалися, розписалися таємно від матері. Мати прийшла в сім’ю сина тільки тоді, коли народився онук. Це ж її рідна дитина, а сина невістки вона просто не помічала.

– Я ж нічого йому поганого не робила, він для мене просто не існував. Це ж не мій онук. У нього є своя бабуся, нехай вона їм і займається, – розповідала попутниця.

Стільки злості, обурення, негативу було скинуто з її боку на молоду сім’ю. Як же важко було синові цієї жінки розриватися між матір’ю і дружиною. Відносини з матір’ю були непрості у них обох, але вони намагалися триматися з нею добре і ставилися з повагою.

І в один з днів біда прийшла в цю сім’ю, старшого сина не стало. Жінка розповідає зі сльозами на очах. Шкода улюбленого сина, шкода себе. Звичайно, невістка з нею стосунки підтримувати не стала, сказала, що бачити її не хоче більше тепер і що терпіла її і мовчала, тільки заради сина.

І думаєте, моя попутниця зробила якісь висновки? Проаналізувала своє життя, виявила свої помилки? Ні. На превеликий жаль цього не сталося, вона так і нічого не зрозуміла, навіть біда її не навчила. Вона сказала молодшому синові, щоб він і не думав одружитися з жінкою з дитиною. Чужих дітей їй не треба. Ось і всі висновки, які вона зробила. Мені не вдалося з нею продовжити розмову, наближалася моя зупинка, і я вийшла з поїзда. Мені сумно, що вона мала таке погане життя, ще й своїм рідним його зіпсувала.

А зовсім недавно я зустріла іншу знайому, яка розповіла про те, що її син одружився на жінці старшою за нього, і вона вже мала дитину. Знайома моя була радісною, вона розповідала мені, що їй дуже подобається невістка, хорошою людиною вона виявилася. Розповідала, як вона познайомилася з сином тоді ще майбутньої невістки. Купила шоколадку, підійшла до хлопчика і каже:

– Давай знайомитися, я твоя бабуся.

У родині сина прекрасні відносини і бабуся просто щаслива.

Дві зовсім різні життєві історії. Мудрі люди кажуть: «Немає проблем, є наше ставлення до них, яке все змінює в нашому житті».

І своє щастя ми будуємо самі. Якщо щасливі ми, то й щасливі люди навколо нас найрідніші і найближчі.

Peдaкцiя може не пoдiляти дyмку aвтopа і нe нece вiдпoвiдaльнicть зa дocтoвipнicть iнфopмaцiї. Автор посту не є абсолютним експертом, або людиною, що не має права на помилку, тому чекаємо на ваші коментарі, у нас на сторінці.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *