Різне

– Не піду. І що ти зробиш? Силою виставиш? – знущалася сестра.

Ми з чоловіком одружені вже 8 років. У нас обох хороші роботи, тому за цей час ми змогли виплатити іпотеку з трикімнатну квартиру в центрі, недалеко вад роботи чоловіка, у кожного з нас своя машина. Наша дочка навчається в другому класі й ми вже відкладаємо кошти їй на майбутнє.

Про власну дачу я мріяла останні років 5. Пару місяців назад підвернулася можливість купити ділянку з невеликим будиночком за дуже привабливою ціною. Ця ділянка була недалеко від міста,  40 хвилин можна доїхати, навіть з врахуванням заторів.

На жаль, власних коштів мені не вистачало, тому трохи – приблизно десяту частину вартості, мені додали батьки.

Будинок був порожній, тому ключ я залишала в поштовій скриньці – брати там було нічого. Пічне опалення, зручності у дворі, криниця з водою в 5 хвилинах ходьби, город, в якому років 10 нічого не садили. Плани були – грандіозні. Хотілося і лазню, і мангал. Лазню вирішила брати з панелей – і виглядає симпатично, і по кишені не дуже лупить.

Чоловік, не схвалює моєї витівок і дачею, скриплячи зубами погодився виділити грошей на баню, на перший внесок. Баню я вибрала, кредит мені схвалили. За зведенням я вирішила поспостерігати особисто. Взявши  чоловіка в оберемок, я майже силоміць запхала його в машину і ми рушили в дорогу. Варто було нам від’їхати від дому, як чоловікові зателефонували та попросили з’явиться на роботу. Поїхала я одна.

У будиночку хтось жив: на ділянці були натягнуті мотузки й на них сушився дитячий одяг. Один з костюмчиків я впізнала – сама особисто купувала Аліні, доньці сестри. Я підійшла до дверей – зачинено. Постукала – сестра відкрила двері.

– А ти чого без попередження? – невдоволено запитала вона.

– А нічого,  я ж до себе на дачу приїхала? Може, мені у тебе ще й дозвіл сісти за кермо моєї машини питати?

Не втрималася я. З сестрою у нас відносини досить прохолодні. Вона – бідна нещасна, ніхто її не любить, ніхто допомагати не хоче – з її ж слів, до речі. І коли я, така безсовісна, відмовилася платити її дочці за садок, то вона перестала зі мною розмовляти. Але ж поки у неї був чоловік, все було добре. Але ж кортить їй – чоловік за двері, вона по мужиках. Ось і добігалась до розлучення. А тепер все їй повинні, адже у неї ж дитина.

– З чого це до себе? Тобі її батьки купили, значить я маю повне право тут перебувати! І взагалі, ти мені половину вартості винна – на себе дачку оформила, я потім її в спадок не отримаю. Значить, з тебе половина зараз! А поки ти мені гроші не віддаси, я тут житиму. – заявила мені нахабна сестра.

– Ти взагалі нормальна? Адресу мама сказала? І що, ти дійсно тут жити зібралася? Без води, світла і газу? Тобі дочку не шкода? Що вона буде цілими днями робити?

– Ти все проведеш. – знизала вона плечима і пішла в будинок. – Я з мамою посварилася. Йти мені все одно нікуди.

Я пройшла слідом: Посеред кімнати на підлозі лежав надувний матрац, поруч валялися іграшки. А моя племінниця зосереджено збирала павутину зі стін.

– Ти мені  ще за прибирання повинна заплатити. Давай, не скупись! – вона простягнула до мене руку долонею вгору.

– Іди звідси, дитині тут не місце. – винесла я свій вердикт і дістала телефон, відкласти привіз лазні.

А то сестра з дочкою ще  в лазні поселитися – там світло буде і вона взагалі ніколи не забереться з моєї дачі.

– Не піду. І що ти зробиш? Силою виставиш? – знущалася сестра.

– Ні. До органів опіки з’їжджу. Зараз пару фотографій зроблю і їм покажу. Впевнена, сюди вони примчаться на надзвуковий швидкості. – знизала плечима я.

Що-що, а позбавлятися дочки, вірніше аліментів, що платив на дочку колишній чоловік сестри, їй не хотілося. Вилаявши мене добірним матом, сестра скомандувала:

– Добре, вмовила. У місто нас відвезеш. Доню, збирайся!

Я здала сестру мамі з рук на руки. Вона всю дорогу вимагала з мене гроші за половину дачі. Дуже шкодую, що не висадила її де-небудь посеред поля.

джерело

Peдaкцiя може не пoдiляти дyмку aвтopа і нe нece вiдпoвiдaльнicть зa дocтoвipнicть iнфopмaцiї. Автор посту не є абсолютним експертом, або людиною, що не має права на помилку, тому чекаємо на ваші коментарі, у нас на сторінці.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *