Події

Саша був єдиний зі свого села, хто пішов воювати. Етнічний угорець, він бездоганно розмовляв українською.. Саші не стало.. Снайпер

Ти прокидаєшся від наглого дзеленчання будильника в телефоні, і напівсонний, ще в маренні ночі, виповзаеш на кухню. Тепла кішка навіть не вилізає з під ковдри, мружачись і чекаючи коли ти відкриєш холодильник.

Тоді Чуча дозволить собі ліниво прокотитится під ноги, і тернувши своєю жорсткою шкірою, виразно мявкнути натякаючи на порожню миску.

За вікном вітер жонглює вже напівголими гілками дерев, жбурляючи дощ у вікно. На далекому горизонті червоним тремтить ранковий затор на мосту. Виходити на вулицю не хочется. Хочется ліниво пити солодку від згущеного молока каву, тинятися будинком, робити якісь необовязкові телефонні дзвінки.

Радієш що тобі не треба йти в школу.

Радієш що тобі не треба виходити зараз із бліндажу й йти на чергування в промоклий рудий від глини окоп, і там до різі в очах втискатися в мокру оптику.

Радієш, і одночасно тобі трохи незвично й соромно. Бо зовсім недавно ти сам, а зараз, хтось, молодший за тебе років на 20, а може й старший років на 10, вже давно виповз із свого спальника, натягнув трохі вологі шкарпетки, берці, автомат, який пахне мастилом та трохи спрацьованим залізом, звичним рухом закинув бронежилет, та поправляючи ремінець каски, вийшов із свого бліндажа, щоб десь там – далеко, цілих 700 км – ти міг вилізти із під теплої ковдри та пити свою каву з молоком, і вдивлятися як вітер жонглює вже напівголими гілками дерев.

PS поскриптум буде сумним. Вже коли це написав, стало відомо – загинув Саша Ур. Саша Ур був етнічним угорцем, ЄДИНИМ зі свого прикордонного закарпатського села, хто пішов воювати.

Він розказував, що бачив Євросоюз з вікна, що односельці їхали на заробітки, а на нього часто дивились як на психа, що вибрав армію, а не шпатель.

В його селі, він казав, чоловік 10 знали українську, а він нею говорив бездоганно. “Треба ж комусь воювати, не всім же за кордон їздити” і “я українець” казав Саша в інтерв’ю.

Він не боявся війни, але страшно боявся камери і кілька разів просив відпустити його і нічого не питати ))

він не вмів пафосно говорити, він просто вибрав автомат і окоп замість угорського паспорта.

а після інтерв ю він розказував як скучив за донечкою, що скоро вона почне говорити і як він хоче бачити, як вона росте, а він постійно далеко. Як сумує за дружиною.

Саші не стало. Снайпер

Eugene Stepanenko

Джерело

Peдaкцiя може не пoдiляти дyмку aвтopа і нe нece вiдпoвiдaльнicть зa дocтoвipнicть iнфopмaцiї. Автор посту не є абсолютним експертом, або людиною, що не має права на помилку, тому чекаємо на ваші коментарі, у нас на сторінці.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *