Різне

У його телефоні я знайшла переписку з кількома жінками. У нього була навіть не одна коханка!

Можливо, це комусь здасться дуже диким, але мені здається, що в даний момент це найправильніше рішення. Так буде добре всім. Заміж я вийшла дуже рано, як тільки мені виповнилося 18 років. Чоловік старший за мене на 10 років. Побачивши його, я відразу в нього закохалася, і мені не важливо було, що за його плечима було вже 3 шлюби.
Мені здавалося, що наш союз буде найміцнішим. Він завжди говорив, що винні колишні дружини в розлученні, а я йому вірила.

Не пройшов і місяць з дня нашого весілля, як він різко змінився. Він став часто пропадати, чи не ночувати вдома, а коли я питала де він був, він мені грубіянив і відповідав, що це не моя справа.
Через 3 місяці, він почав наполягати на дитині. Я не була готова, я хотіла вчитися, отримати професію.
Я наївно сподівалася на те, що післяя дитини, він змінить своє ставлення до мене. Що у нас буде все так, як було раніше. І дійсно, він змінився, але ненадовго.
Він пом’якшав до мене. УЗД показало, що у нас буде двійня, він був такий щасливий. І я вирішила – що нарешті-то в нашій родині запанував мир і спокій.
До визначеного терміну у нас були дві прекрасні дівчинки. А чоловік знову почав пропадати ночами. У його телефоні я знайшла переписку з кількома жінками. У нього була навіть не одна коханка!
І тут я зважилася на цей крок. Я зрозуміла, що поквапилася,і заміж мені не варто було виходити так рано. Я йому так і сказала, що хочу розлучитися, але дочок залишити йому, хоча б на час. Мені треба отримати спеціальність, як я зараз буду їх утримувати? Куди мені йти працювати?
А він виставив мене за двері і сказав, щоб я не сміла більше з’являтися на порозі його будинку. І про дочок сказав забути, що більше  його не побачу.
Зараз я вступила до медінституту, живу в гуртожитку, ночами підробляю санітаркою в лікарні, щоб хоч якось звести кінці з кінцями. Всі, кому я розповідаю свою історію, мене засуджують, кажуть, що я мати-зозуля, залишила своїх дітей.
А що я могла зробити в цій ситуації? Жити з чоловіком, з яким я не потрібна? Забрати дітей і залишитися з ними на вулиці? Добре тим, у кого є мами, родичі. У мене нікого немає, мені нема на кого покластися, тому я так і вчинила.
Звичайно я дуже переживаю за своїх дочок, але вчинити по-іншому я ну ніяк не могла.

Peдaкцiя може не пoдiляти дyмку aвтopа і нe нece вiдпoвiдaльнicть зa дocтoвipнicть iнфopмaцiї. Автор посту не є абсолютним експертом, або людиною, що не має права на помилку, тому чекаємо на ваші коментарі, у нас на сторінці.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *